УРОКИ СЛОВЕСНОСТІ

Тема: «Моя Доля – сестра Печалі – повінчалась зі Смутком навіки…»

Мета уроку: ознайомити учнів із життєвим шляхом та творчими доробками                        письменниці Катерини Барановської; розкрити зміст її творів,

                       виховувати глибокі патріотичні почуття, повагу до близьких

                       людей; розвивати увагу та мислення.

Тип уроку: урок-портрет.

Обладнання: портрет К.І. Барановської, збірки «Холодно мріям», «Далекі

                       береги», «Перед Тобою, Господи», «На побачення… в спогад

             іду», «Мамин заповіт», «Володарі сонячних душ», «Даринка в

             країні казок», «Таємниця великого каменю», «Здрастуй,

             Сонечко моє!», ілюстрації учнів до творів, проектор.

Епіграф до уроку:

«В душі – святе,

                         безмірне і безмежне,

                         наче небо…»

Хід уроку

      I.            Мотивація навчальної діяльності школярів.

                          1. Організаційний момент.

На попередньому уроці учні були об’єднані в три домашні групи. Кожна отримала завдання:

                                                               I      група.  «Біографи» збирали й опрацьовували матеріал про життя і творчість К.І. Барановської.

                                                            II      група. «Літературознавці» визначали провідні мотиви творчих доробків письменниці.

                                                         III      група. «Декламатори» вчили напам’ять й аналізували малу прозу та вірші з різних збірок авторки.

   II.            Оголошення теми, мети та завдань уроку.

Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу.

Вступне слово вчителя.

Спокійно несе Південний Буг свої зеленуваті води по розлогих долинах Поділля. Чим далі на південь ріка звужується, входить у скелясті береги, течія стає стрімкішою і, ніби набравшись сили, з рокотом долаючи пороги, знову виходить на простір. Ось саме тут, на лівому березі, розкинулось славне місто Гайворон, яке навесні потопає в білопінному цвітінні садів, а восени одягає золоті шати. Тернистим був шлях, яким пройшло через віки це чудове місто. Гайворонці пишаються його історією, мужніми захисниками від різних ворогів, які часто зазіхали на цей мальовничий край. Та справжньою гордістю жителів Гайворона є талановиті люди, які натхненною самовідданою працею прославляють своє рідне місто над Бугом  - рікою.

Серед них Катерина Іванівна Барановська, талановита письменниця, журналістка, педагог, цілителька.

Її творчості присвячений наш сьогоднішній урок-портрет, епіграф якого:

«В душі – святе,

                         безмірне і безмежне,

                         наче небо…»

Назвіть ключове слово, створіть асоціативний кущ до слова «душа».

Група «Біографи» презентує проект про К.І. Барановську. (Звучить мелодія пісні «Любов і сум», слова К. Барановської, мелодія Ю. Притуляка). (матеріал для вчителя та учнів)

Катерина Барановська (у дівоцтві Бельбрут) народилася 6 грудня 1954 року в сім’ї колгоспників Кіку Івана Несторовича та Бельбрут Матрони Олександрівни в м. Гайворон, що на Кіровоградщині. В 1972 році закінчила Гайворонську середню школу № 1 і вступила до Київського державного університету ім. Т. Шевченка на факультет журналістики. З 1978 року, закінчивши навчання, працювала в районних газетах Кіровоградщини, Одещини. Любов до дітей, велике бажання сіяти в їхні душі «розумне, добре, вічне» привели Катерину Іванівну до Кіровоградського педагогічного інституту ім. О.С. Пушкіна, де вона навчалася на філологічному факультеті. В 1983 році закінчила навчання у вузі і розпочала педагогічну діяльність у Вікнинській середній школі ім. Микити Годованця.

Потім трудилася в багатотиражці педінституту, у Київському рекламно-видавничому центрі «Орбіта», у Міжнародному центрі психотерапії         А.М. Кашпіровського .

К.І. Барановська – член Національної спілки журналістів України. Дебютувала в літературі збіркою «Холодно мріям», яка побачила світ у 1996 році. Друга поетична збірка «Далекі береги» вийшла у 2000 році. Плідним на літературній ниві став початок нового тисячоліття. Виходять друком збірки оповідань, нарисів,есе про талановитих гайворонців «Перед Тобою, Господи» (2005р.), «На побачення… в спогад іду» (2007р.), збірка віршів та пісень «Мамин заповіт» (2008р.), не забарилась і книга, яка вміщує розповідь про улюблених учителів авторки, праця яких високо оцінена державою, про людей із почуттям високого обов’язку, це книга-присвята пам’яті Учительки з великої літери Ганни Павлівни Жидельової  «Володарі сонячних душ» (2012р.). Остання (поки що) збірка оповідань К.І. Барановської «Невигадані історії» побачила світ у 2013 році. Вона містить цікаві історії з життя. Трагічні і повні драматизму, а часом кумедні та смішні, вони захоплюють нашу увагу настільки, що читаєш від першої до останньої сторінки і ніде не зачепишся за нудьгу.

В доробку К. Барановської є твори і для дітей. Це збірочка віршів «Здраствуй, Сонечко моє!» (2006р.), та дві книжки із захоплюючими, надзвичайно цікавими, навчальними та пізнавальними казками для малечі «Таємниця великого каменю» (2007р.), «Даринка в країні казок»(2013р.). Авторка має в своєму доробку і досить цікаву книгу «Господня воля на ваше зцілення» (2005р.). Катерина Іванівна добре обізнана з народною медициною, успішно практикує, з успіхом лікує соками, травами та масажами безліч хвороб.

І сьогодні К.І. Барановська за робочим столом, на якому вже викінчений рукопис нової книжки. Творче слово авторки повніє, світліє, набирається різнобарвності, видзвонює новими знахідками.

                I     «Поетичний вернісаж».

(«Літературознавці» визначають провідні мотиви творів, аналізують їх, а «Декламатори» читають напам’ять).

«Літературознавці»

1-й учень. Катерина Іванівна виросла на берегах мальовничого Південного Бугу, звідси, певно, її мрійливість, любов до образного слова, до рідної української мови. Гортаючи сторінки поетичних збірок «Холодно мріям» та «Далекі береги», проймаєшся її почуттями, її схвильованістю за долю рідної мови. Для поетеси – це найцінніший дар людини і народу, це материнська молитва над колискою дитини, шепіт гаю, велич неба, солов’їна пісня, радість кохання, погляд у майбутнє, пророцтво грядущого. («Декламатори» читають поезії «Рідна мова», «Нащадкам передам, як скарб»).

«Літературознавці»

2-й учень. Першу збірку «Холодно мріям» поетеса присвятила світлій пам’яті своїх батьків – найдорожчим і найріднішим людям. У всіх народів, в усі часи шаноба до батьків була таким же природнім чуттям, як і любов до Вітчизни. Уже пішла за вічну межу мама Катерини Іванівни Матрона Олександрівна, спочиває по трудах своїх праведних і батько Іван Несторович. Щирою дочірньою любов’ю пройняті вірші, присвячені батькам. Ними авторка прагне застерегти нас, синів і доньок, котрі мають незрівнянне щастя щодень вітати з добрим ранком своїх батьків, від очужілості, байдужості до своїх рідних і єдиних, закликає щодень робити хоч якесь маленьке добро батькові, неньці, аби опісля не каятись все життя. («Декламатори» читають вірші «Чорний ворон горя», «Отчий дім», «Матусі», «Тато наснився мені молодим»).

«Літературознавці»

3-й учень. Поетичні доробки «Холодно мріям», «Далекі береги» - це відверта, щира лірична сповідь, бо в них довірливо поетеса повідує нам про пережите, а часом і про своє сокровенне, про те, що можна довірити лише щоденникові.

Кохання – прекрасне почуття, найвеличніший дарунок долі. Воно вічне і нетлінне, завжди нове і неповторне для кожної людини. Кохання буває різне: щасливе і нещасне, взаємне і нерозділене, кохання-радість і кохання-біль, смуток, страждання. Та яким би воно не було, кохання підносить людину, робить кращою, добрішою. І дуже важливо у складних життєвих ситуаціях залишатися порядними людьми, як лірична героїня поезій Катерини Іванівни.

(«Декламатори» читають вірші «Ще живу», «Посивіло небо», «Я не тримаю», «Любов і сум», «Холодно мріям»). (За схемою, що на парті у кожного, учні аналізують поезію за вибором).

Аналіз поезії

1.     Життєві обставини, які дали поштовх для написання твору.

2.     Назва твору (алегорична, метафорична, символічна, образна, інтригуюча).

3.     Тема поезії та провідні мотиви.

4.     Ідея.

5.     Композиція (якщо є).

6.     Ліричний герой.

7.     Образи, символи (якщо є).

8.     Сюжет лінії (якщо є).

9.     Настрій (мінор, мажор).

10. Художні засоби.

11. Віршовий розмір, рима.

12. Місце твору в доробку поета.

13. Актуальність твору.

14. Роздуми, почуття, навіяні поезією. 

Учитель.   Поетеса, як бачите, пише довірливо, тепло. І тому не побоялась одну з поетичних збірок назвати «Холодно мріям». Бо, мені здається, не буде холодно її віршам, адже в них любов до життя, до рідної мови,чистота і щирість людських почуттів, те, що не може не зворушити нас, читачів. Її вірші, як справжні промінчики від сонця, зігрівають наші душі, яким часто буває холодно від буденності. Кожне слово цих поетичних доробків пропущене через палке, людяне серце К.І. Барановської. Щасливий поет, коли його вірші стають піснями. Поетеса плідно співпрацює із місцевими композиторами І. Соколюком, Ю. Притуляком, В. Вакуленко.

Дякуючи їм, вірші «Україно моя неозора», «Якби не ти», «Пісня про маму», «Любов – мов кришталь», «Гімн Гайворона», «Осінь знову золотить дерева» мають пісенні крила.

(Звучать пісні на вірші К. Барановської).

«Україно моя неозора».

«Гімн Гайворона муз. В. Вакуленко»).

«Літературознавці»

4-й учень. Катерина Барановська за покликом душі – педагог, хоч все трудове життя віддала журналістиці. Праця в пресі навчила її пізнавати людські характери, радості й болі своїх героїв, їхні втрати та здобутки. Творча муза визначила її шлях, вказала висоти, з яких можна побачити в житті більше живого і суттєвішого. І Катерина Іванівна стала писати оповідання, нариси, які в 2013 році вийшли окремою  книжкою «Невигадані історії». В ній близько двадцяти короткометражних прозових шедеврів.

Час  їх дій – жорстоке ХХ століття: голодомори, колективізація, окупаційні роки, важке й безхлібне повоєння. Все це пережила жінка-трудівниця, яка, за словами поета-пісняра Бориса Олійника, «навчила дітей, як по совісті жити… на всі покоління й віки». Шкода, що її діти часом виявлялися такими невдячними, йшли в життя своїм штибом.

Та якою б темною не була ніч, ранок обов’язково викочує на небо сонце. Від нього іскриться роса, спалахують квіти, народжується любов. Майже в кожній невигаданій історії воно квітує в жіночій душі. Любов приносить щастя, а часом кидає в розпач, що кличе на мудре рішення, що підбиває на трагічний висновок. Про це  каже нам більшість творів авторки, зокрема «Квіти перед порогом» чи така світла низка оповідань, як «Волошки» чи «Мамина любов».

Учитель. (Бесіда за змістом прочитаних оповідань).

-       Обміняйтесь враженнями про прочитані твори (робота в парах).

-       Які картини виникли у вашій уяві після прочитання новели?

-       Яка тема є провідною у малій прозі К. Барановської?

-       Який твір називається новелою?

Теорія літератури.

Новела – один із прозових жанрів, близький до оповідання; дуже стислий твір переважно про одну якусь незвичайну подію, що стала поворотною у долі героя твору.

Тема людяності є провідною у малій прозі Катерини Іванівни. Для прикладу можна взяти історію «Виховна година». Вчителька розповідає учням про минулу війну,коли людська жорстокість не мала меж. Люди, ризикуючи власним життям, ховають єврейську дівчинку Розу від ока поліцая   Григорія, який будь-що хоче вислужитись перед фашистами.

Добро і зло – завжди поруч.

Про це йдеться в багатьох творах збірки «Невигадані історії». «Берестове листя», «Наша баба» - в них письменниця не стримує життєвого розвою, щоб донести до нас материнські переживання, любов жінки до дітей, своїх і чужих, все зробити для їхнього щастя, кращого майбуття.

Невигадані життєві оповіді К. Барановської – це маленькі прозові шедеври з нашої пам’яті, часом скроплені гіркою сльозою, в них відчувається народний дух, українські традиції.

«Літературознавці»

5-й учень. «Даринка в країні казок», «Таємниця великого каменю», «Здрастуй, Сонечко моє!» - це книжки К. Барановської для дітей. У них є все: боротьба добра зі злом, перемога світлих сил,  різні чаклуни і відьми сходять із дороги, по якій простує надія, віра, любов. Казки та вірші Катерини Іванівни навчають поваги до батьків, любові до всього живого на землі.

(Інсценізація казки «Що таке щастя»).

ІІІ Підсумок уроку.

Учитель. Живе на землі Людина… Пізнає світ, загадковий і неповторний, любить і страждає, сміється і плаче, долає життєві негаразди, невдачі, сумніви, тривоги. А в митця все переходить у Слово.

К.І. Барановська – талановита, обдарована особистість. Її життєва мудрість, мрійливість, особливе сприйняття світу, вміння бачити незвичайне у буденному, сприймати природу живою – полонить нас, чарує, не залишає байдужими.

Щиро сприймають твори Катерини Барановської всі, у кого в грудях серце, а не камінь. Про це свідчать вірші – присвяти письменниці.

Так, Оксана Малиновська переконана, що:

Минуть всі доленьки химери.

Біль доторкнувся до  душі –

Знать, на біленькому папері

                                       Будуть і проза, і вірші.

А Марина Джус пише:

Якщо вірші чіпляють душу,

Значить твоє слово не дарма!

Творчих тобі задумів, Катюшо,

Іншого ти досягнеш сама.

Творчих злетів та міцно триматись Пегаса зичить Катерині Іванівні лауреат премії  ім. Тичини Д. Головко:

Не кожному дано на світі

Так життя цінувати й людей.

Мрії щирі зігрій в тихім літі,

В полум’янім шаленстві ідей.

IV «Мікрофон».

«Щоб я взяв із собою з цього уроку в життєву дорогу?».

V Оцінювання учнів та аргументація оцінок.

VI Домашнє завдання.

(Інструктаж до виконання).

1 рівень. Вивчити напам’ять поезію К.І. Барановської (на вибір). Намалювати ілюстрацію до вірша.

2 рівень. Напиcати міні-есе «Дозвольте запитати Вас, авторе…»

3 рівень. Створити сенкан до слова «доля». 

ПЛАН-КОНСПЕКТ

КАЛИНОВОГО УРОКУ

(УКРАЇНСЬКА МОВА 7 КЛАС)

ТЕМА УРОКУ: Узагальнення й систематизація знань про прислівник.

МЕТА УРОКУ: поглибити, узагальнити й систематизувати знання учнів про прислівник як частину мови, удосконалювати орфографічні навички, вміння розпізнавати прислівники; розвивати культуру усного і писемного мовлення, увагу, вчити створювати проекти, готувати їх презентацію; виховувати любов і повагу до рідної мови.

ТИП УРОКУ: урок узагальнення і систематизації знань, умінь і навичок з використанням інтерактивного навчання та комп’ютерних технологій.

ФОРМА ПРОВЕДЕННЯ: урок-мандрівка.

ОБЛАДНАННЯ: мапа "Країна Морфологія", сигнальні картки з надрукованими текстами, підручник.

ХІД  УРОКУ

      Калина - серце України

І. Організаційний момент.

1. Психологічний тренінг.

Я - учень. Я - особистість творча.

Я не боюся висловлювати свої судження.

Помилившись, міркую далі. Шукаю істину. Бо я хочу знати.

(Під звуки класичної музики учні мовчки читають текст).

2. Організація класу.

- Сьогодні у нас незвичайний урок: сьогодні ми зробимо ще один крок у країну прекрасну, в країну чудову, що нас так чекає й збагачує мову.

3. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

1.     Слово вчителя.

-         Діти, сьогодні на вас чекає урок-мандрівка в чудову й загадкову країну "Морфологію", а місто, до якого ми прямуємо, називається Прислівником.

Друзі! Чи вперше ми з вами вирушаємо до цієї незвичайної країни? У яких містах ми вже побували? (мапа країни Морфологія). Було б несправедливо не відвідати шосте місто, тим більше, що ми вже багато про нього знаємо. Це допоможе нам узагальнити  й систематизувати наші знання та практичні навички про прислівник.

         Епіграф нашого уроку-мандрівки:

"Калина - серце України" - то й урок наш буде сьогодні Калиновий. А щоб нам цікавіше було подорожувати, пропоную обрати маршрут та екскурсовода.

4. А що ви очікуєте від цієї мандрівки? (учні чіпляють на дошку картки з написаними очікуваннями).

5. Запис у зошитах.

- Діти, запишіть дату нашої мандрівки. Рушаймо в путь!

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

Екскурсовод: Доброго дня, шановні добродії! Бюро подорожей та екскурсій уповноважило мене провести екскурсію до міста Прислівник. Я охоче погодилась на це за умови, що ви будете мені допомагати. Перш ніж вирушити в дорогу, давайте перевіримо, що ви знаєте про прислівник.

1.     Увага, під’їжджаємо до станції "Теоретична". (Учні дають один одному запитання з теми).

-         Що ж, теорію ви знаєте добре.

2.     Увага! Увага! Наближаємось до другої зупинки - станції "Проектна".

Ми з вами працювали над проектом "Калина - серце України", його презентацію підготували учні Ренгач В. та Підборський О. (Додаток 1).

-         Матеріали проекту ми будемо використовувати впродовж уроку.

3.     Увага! Під'їжджаємо до проспекту "Поетичний".

(Учні читають поезії "Зацвіла в долині…" Т. Шевченка, "Червона калино, чого в лузі гнешся?" І. Франка).

Калино весела,

Калино червона,

Сонцем знов налита.

І сама від сонця

Сонечком налита,

Чистою росою.

Ой калино-цвіте,

Радісно з тобою.

До нашої стежки

Нахилилась віттям.

Зоряно з тобою

Матері і дітям.

-         Випишіть прислівники, визначте розряд за значенням, утворіть ступені порівняння.

4.     Увага! Наближаємося до зупинки "Пісенна". Прослухайте українську народну пісню "При долині кущ калини".

4.1.          Запишіть речення з прислівниками, зробіть синтаксичний та морфологічний аналіз. (Якось ранньою весною козак бравий прискакав.)

4.2.          Я називатиму словосполучення, а ви замініть їх відповідними прислівниками, вірно запишіть і вмотивуйте правопис правилом.

на три частини	натроє
у будь-який час	будь-коли
з малих літ	змалку
у зимову пору	взимку
кожного місяця	щомісяця
з певним наміром	навмисне

5.     Увага! Ви прибуваєте до станції "Фольклорна". Працюючи над проектом, ви знайшли багато загадок, приказок, прислів’їв про калину. (Робота з комп’ютером). Випишіть прислівники, розберіть як частину мови за схемою. (Восени, навесні, біло, червоно, добре, швидко).

6.     Увага! Наближаємось до станції "Розумники". А що це?! Головні ворота міста зачинено. Потрібно знайти ключ. Давайте спробуємо виконати і це завдання. А для цього пригадайте розряди прислівників за значенням. Я називатиму лексичне значення, а ваше завдання - відгадати прислівники. Підкресливши вказані літери в словах-відгадках, ви отримаєте ключ від міста.

спосіб дії	синонім до слова ЩИРО, в значенні зустріти когось	теПло
причина дії	антонімічний корінь слова ХОЛОДНИЙ	згаРячу
місце дії	невизначений напрямок	кудИсь
час дії	пора цвітіння пролісків	навеСні
міра і ступінь	корінь слова, математичний знак ≥, найвищий ступінь порівняння0	найбіЛьше
ознаки дії	спільнокореневе слово до ЛІВИЙ	лІворуч
мета дії	відповідник до російського слова НАРОЧНО	наВмисне
спосіб дії	про сонячну погоду	ясНо
час дії	синонім до слова ДАВНО	колИсь
місце дії	корінь слова - математична фігура	довКола

-         Молодці! Ключ знайдено!

7.     Друзі! Ми під’їжджаємо до мікрорайону "Фразеологізмів". Та залишилася хвилина і вона "Наукова". Я називаю прислівники, а ви сигнальними картками визначте ті, що утворюють ступені порівняння. (Охайно, мимоволі, глибоко, бережно, абияк, босоніж, навесні, швидко, весело, спідлоба, надійно, красиво, трохи, чесно, напам'ять, високо).

-         А от і мікрорайон "Фразеологізмів". На дошці прислівники і фразеологічні звороти, поєднайте їх і запишіть.

1	повільно	А	нога за ногою
2	дуже уважно	Б	на всі чотири сторони
3	будь-куди	В	з розкритим ротом
4	швидко	Г	ні світ ні зоря
5	дуже рано	Д	на всі парах
6	удень	Е	в один голос
7	нарешті	Є	серед білого дня
8	одностайно	Ж	кінець кінцем

8.     Увага! Проспект "Орфографічний". Не відвідати його не можна, адже писати вірно прислівники дуже важливо для нас. Щоб не заблукати, пропоную рухатись повільно і дуже уважно, стежачи за своєю думкою.

8.1.          Експрес-опитування.

-         Від чого залежить написання н і нн у прислівниках?

-         У яких прислівниках завжди пишемо нн?

-         Щоб перевірити свою орфографічну грамотність, пропоную дописати, де треба, букву н. (Робота на картках: Виконувати сумлін..о, дивитися привітн..о, повернутися зран..я, йти навман..я, прийти неждан..о-негадан..о, виглядає божествен..о).

-         Друга зупинка "НЕ та НІ з прислівниками". Об'єднайтеся в групи: "Теоретики" і "Практики". Перша група готує повну зв’язну відповідь на запитання: коли не та ні з прислівниками пишуться разом, а коли окремо. Друга група кожне правило ілюструє прикладами.

-         Третя зупинка. Тут ми маємо тпригадати прислівники, що пишуться через дефіс. Доберіть до названих мною сполучень слів прислівники-синоніми, що пишуться через дефіс.

дуже тихо	тихо-тихо
як я	по-моєму
трохи	ледь-ледь
дружно	пліч-о-пліч
давно	з давніх- давен
зрідка	коли-не-коли
тільки удвох	віч-на-віч
немає значення коли	будь-коли
ніхто не знає де	хтозна-де

9.     Друзі, наближаємось до передостанньої зупинки "Творчої". Озвучте вірші, казки, твори-мініатюри, які ви готували для проекту "Калина - серце України". Назвіть прислівники, які ви використали. (Додаток 1).

ІV. Підсумки. Оцінювання.

-         От і залишилось позаду чарівне й непросте місто "Прислівник". Ми наближаємось до станції "Підсумкова". На цьому можна було б і завершити нашу мандрівку, але перш ніж це зробити, я хочу визначити найбільш активних екскурсантів. (Оцінювання).

-         А ще давайте перевіримо, чи справдилися ваші очікування (учні діляться враженнями від уроку і порівнюють їх з очікуваннями).

V. Домашнє завдання (на дошці).

І-ІІ рівень - повторити розділ "Прислівник", підготувати текст словникового диктанту (30 слів).

ІІІ рівень - описати враження від подорожі у міні-творі "Захоплююча подорож містом "Прислівник", використавши якомога більше прислівників.